3

11

Тбілісі is the capital of ...


Кожне місто у світі має власне впізнаване обличчя, котре закарбовується у пам’яті мандрівників. Обличчя Тбілісі з часом дорослішає і кращає, набуває благородних європейських рис, при цьому не втрачаючи колоритних чортиків в очах… 
 джерело http://uk.theoutlook.com.ua
Ще нещодавно столиця Грузії, як і вся країна, була взірцем пострадянської держави. Часта відсутність води й електрики, невисокі заробітні плати, велика корупція – все це подавало явні дзвіночки про те, що у Тбілісі щось пішло не так. Але ситуація почала стрімко і кардинально мінятися 2003 року після «Революції троянд»…
Проведені реформи зробили грузинську столицю одним із найбільш безпечних і перспективних міст світу. Сьогодні Тбілісі – яскравий мегаполіс з унікальним характером, в якому є буквально все: і стара частина міста з величними фортецями, й ультрасучасні бізнес-центри, і невимовно красива первозданна природа. Не дивно, що економіка Тбілісі, міцно зав’язана на туризмі, зараз переживає стрімкий підйом. Мандрівники залюбки їдуть сюди, щоб пізнати загадкову грузинську душу, скуштувати страви національної кухні і познайомитися з харизматичними місцевими жителями. Що добре, так це те, що місто оперативно реагує на попит і тішить розвиненою інфраструктурою, котра робить відпочинок гостей максимально комфортним.

У столиці око відразу чіпляється за неймовірну кількість сучасних офісних будівель. Справа в тому, що Тбілісі – не лише столиця країни, а й центр грузинського бізнесу. Тут ведуть свої справи більш ніж половина компаній Грузії, також саме в столиці сконцентрована половина існуючих робочих місць. Це й не дивно, адже в гостинному теплому місті (з грузинської «тбілі» перекладається як «теплий») проживають півтора мільйона людей, що становить третину всього населення країни. Як не дивно, в Тбілісі все гаразд і з транспортом. Враховуючи те, що через місто проходять найкоротші транспортні шляхи, тут збудували новий аеропорт, оновили залізничну систему і поліпшили якість доріг. Лишається тільки… ні, не заздрити, а брати приклад.

Окрім реноме промислового бізнес-центру країни, на плечах столиці лежить ноша ще важче і важливіше – авторитет культурного центру Грузії. Останнім часом Тбілісі дедалі частіше називають «маленьким Парижем». Звичайно, порівняння стосується зовсім не менталітету чи зовнішнього вигляду самого міста, а багатства і різноманіття культурного життя. Тут неможливо занудьгувати, адже у місті постійно проходять цікаві фестивалі, концерти і колоритні грузинські святкування, де вино ллється рікою, а національна музика змушує нуртувати кров.
У будні можна цілими днями безперервно милуватися вражаючою красою міста. Особливості розпочинаються вже з архітектури, котра поєднує в собі італійські, голландські і французькі нотки… Цей мікс відразу ж створює той особливий неймовірний образ грузинської столиці, що вражає і дивує, немов уперше. Тбілісі було засновано у V столітті, і в кожній вуличці тут відчувається дух стародавньої історії. За довгий час існування Тбілісі зазнавав підпалів і руйнувань, але щоразу він, ніби фенікс, вставав із попелу.

Найбільшу силу тяжіння для туристів має Старе місто, розташоване біля підніжжя гори Мтацмінда. Тут, на давніх мощених вуличках гордо вишикувалися старовинні будівлі… По той бік вулиці – стародавні руїни, по інший – музеї, що відтворюють полотно історії. Якщо ж ваш погляд зупинився на незвичайних спорудах у східному стилі, котрі немов стирчать із землі, то знайте, що це верхівки сірчаних лазень XVI століття, а найкрасивішу – Орбеліанську – колись відвідував Олександр Пушкін.
Є ще одне важливе місце, без якого не можна уявити Тбілісі – це проспект Руставелі, названий на честь середньовічного грузинського поета. Він простирається на півтора кілометра, і саме у межах цієї дистанції ви можете забути про час і загубитися на цілий день. По обидва боки проспекту вишикувалися в ряд магазинчики, сувенірні крамниці, ресторани, в яких можна скуштувати знамените грузинське вино і з захопленням помилуватися різноманітними милими пам’ятками, котрі і створюють істинний образ міста.

А от серед сучасних творінь не можна не виділити Міст миру, створений італійським архітектором Мікеле де Луккі. Він прокладає шлях через Куру й унікальним дизайном і скляним покриттям манить до себе безліч любителів хай-тека. Ще один символ нової Грузії – порівняно новий кафедральний собор Самеба, зведений 2004 року. Найдавніша ж церква – Анчісхаті.
Мабуть, у цьому вся Грузія – в дивовижній здатності поєднувати традиції зі стрімким розвитком у всіх областях. Поважати своє минуле, але не лишатися в ньому, а дивитися тільки вперед…   

1 коментар:

Оставляйте свои комментарии

ПОДЕЛИСЬ

Стрелки

бесплатная раскрутка сайта Карта сайта