3

11

пʼятниця, 21 квітня 2017 р.

Лялькове обличчя Праги

Як по-різному іноді виглядає історія! Золотиться маківками церков і храмів часів Київської Русі, постукує дерев’яними кломпами Голландії, підноситься до небес разом із стародавніми пірамідами Єгипту. А ось у Празі, столиці Чехії, історія має лялькове обличчя. 
 
Та й де б ще могли отримати прихисток ляльки-маріонетки, як не у місті, що все вибудоване невеличкими ляльковими будиночками, які так і нагадують продумані театральними постановниками декорації.
До Чехії маріонетки потрапили в компанії з мандрівними акторами, що зазвичай виступали на базарних площах. Чехи залюбки спостерігали за чудернацькими виставами, а вже на початок XVIII століття і самі навчилися робити ляльок, та неабияких, а справжні витвори мистецтва. Тепер же всі секрети, таємниці та деталі створення й удосконалення ховаються в шухлядах століть чеської історії.

Здавалося б, дуже просто виготовити ляльку з будь-якого підручного матеріалу: гіпсу, глини, дерева, скла чи текстилю. Але, мабуть, найголовніше – то душа майстра. Упродовж багатьох років у самій Празі та й в інших містах Чехії виникли цілі родинні династії лялькарів. Маріонеток найчастіше робили з дерева, то ж як у дереві кільця позначають його вік, так нашаровувались і покоління лялькарів, що передавали у спадок секрети виробництва. Найвідоміша в Чехії родинна династія Яна Копецкі, яка зародилася ще 1779 року, до нинішніх часів бере участь у театральних дійствах. Чималу історію мають також родини Іржі Трнки, Антоніна Сухарди, Мікулаша Сичровські, Вацлава Фінка, Томаша Дубські. Різьбярі, що працювали над ляльками, дуже часто поряд з цим створювали на замовлення ще й статуї для храмів, тому багато старовинних ляльок мали риси бароко, та й самі підмостки для вистав були вирізьблені в тому ж стилі.

Ляльководи ж цілими сімействами подорожували від села до села і показували свої дивовижні спектаклі, іноді біблійні, а іноді й надзвичайно реалістичні. Бо ж не завжди простолюдини могли висловити власну думку, а вкладена в уста безвинної ляльки правда звучала надто відверто. Але ніякий правитель не насмілювався воювати з маріонеткою, щоб не виставити себе на глум. Нежива ж істота за допомогою голосу господаря набувала людських рис та емоцій. Глядачі чудово розуміли, про що йдеться, і співпереживали героям.
Часто люди купували безликих ляльок, прикрашали й одягали їх на свій смак та влаштовували дома справжні дійства.

Відтоді Злата Прага увібрала в себе всі ці традиції, запахи та відблиски давнини, прикрасила їх, вбрала в сучасні тканини та мережива, підфарбувала свіжими, яскравими кольорами і виставила на подив гостям у музеях, крамничках, галереях та ринках. Кожна лялька має власний характер і свою харизму від найперших та найвідоміших Спейбла і Гурвінека до сучасних мультяшних героїв. Зазирнувши до звичайної лавки, ви можете зустріти там президента Обаму чи співака Майкла Джексона, звичайно ж, у зменшеному варіанті, які п’ють каву, сидячи на підвіконні. То ж не дивно, що 1991 року серед інших театрів з’явився ще й Празький національний театр маріонеток. Дерев’яні ляльки зростом з людину чудово виконують акторські ролі, а почалося все з ляльки Спейбла, подарованої викладачу мистецтв Йозефу Скупе ще 1920 року. Багато для розвитку давніх традицій зробив Їндржих Веселий, який навіть виступив головним редактором журналу «Лялькар». Крім редагування видання він з однодумцями влаштовував виставки та симпозіуми, які популяризували захопливе мистецтво майстрів ляльки. На одній із таких виставок навіть було створена Міжнародну лялькову організацію – UNIMA. Сталося це ще далекого 1929 року.

І ось так, крок за кроком, рік за роком, дочимчикували празькі витівники ні багато ні мало аж до третього тисячоліття. Нині столиця лялькового світу навіть започаткувала свій фестиваль. Художники з багатьох країн злітаються до міста, щоб «людей подивитись, та й себе показати». Ляльки, зібрані тут, виглядають не як прості іграшки, а справді як ексклюзивні твори мистецтва. Учасники фестивалю можуть не тільки добре провести час, а й відвідати майстер-класи, придбати матеріали, тканини чи фурнітуру для роботи. Ці дні в столиці Чехії напрочуд гамірні та веселі, сповнені дитячих спогадів, здійснених мрій і казкового настрою.
Якщо вам випаде така нагода – відвідайте Прагу! Зазирніть в очі кожній ляльці, знайдіть серед них свою і заберіть її додому.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Оставляйте свои комментарии

ПОДЕЛИСЬ

Стрелки

бесплатная раскрутка сайта Карта сайта