3

11

вівторок, 11 квітня 2017 р.

Валлетта - столиця лицарського острову

Червоні телефонні будки, найбільша концентрація обладунків і холодної зброї та неповторне поєднання похмурої «північної» архітектури і м'якого клімату – все це про Валлетту, столицю Мальти. Ми запрошуємо вас вирушити з нами в це чудове місто, де й донині відчувається дух героїзму та звитяги.
 
Крихітна Валлетта з 10-тисячним населенням – дивовижне місто, яке досвідчені туристи справедливо вважають одним з найцікавіших і багатих на пам'ятки, адже йому вже майже 500 років. Хоча пересічні мандрівники все ж віддають перевагу теплим пляжам і курортам цієї країни. Ну й добре, це справа смаку.
Попри мініатюрні розміри, столиця упродовж століть побачила чимало. Річ у тім, що історично так склалося, що практично вся Мальта стала своєрідною «лаунж-зоною» для середньовічних лицарів. Утомлені та виснажені хрестовими походами, війнами з турками і розбірками у самій Європі вони припливали сюди в надії перепочити, зміцнити здоров'я і набратися сил перед черговими битвами.
Чудовий клімат, близькість Європи і можливість усамітнитися перетворили тамтешні бухти на улюблене місце лицарів, які заснували тут кілька своїх орденів. Однак у ворогів з'являлася спокуса знищити усіх воїнів одним махом. Тому, відбивши кілька чергових атак противника – арабів і турків, великий магістр Жан де Ла Валлетта вирішив 1566 року звести тут потужну оборонну лінію та особисто заклав перший камінь майбутнього міста-фортеці, яке назвуть на його честь.

Завдяки щедрим пожертвам усього християнського світу буквально за декілька десятиліть італійський зодчий Франческо Лапареллі створив усю цю красу, поєднавши в архітектурі середземноморську витонченість з британською похмурістю і грізністю. А сама Валлетта, до слова, стала першим містом у світі, яке зводили не за звичною традицією, коли «є річка, пагорб і ліси на околицях, тож будемо будувати», а за заздалегідь розробленим планом.
Утім, це все справи давно минулих днів, хоча про них у нинішній Валлетті нагадує якщо не все, то багато що. Нині це досить розвинене місто, де є всі вигоди цивілізації, але час там усе ж дещо застиглий, власний. Узяти хоча б червоні телефонні будки «а-ля Лондон 70-х». Вони буквально всюди в центрі, в тому числі й на головній вулиці республіки. Так зворушливо, що всередині будок стоять сучасні апарати. А ще вам вельми пощастить, якщо Валлеттою ви пересуватиметеся не на традиційних сіті-басах, а в затишних Leyland-Tiger, вироблених у Великій Британії ще в 40-х роках минулого століття. На жаль, подібного раритету на дорогах стає дедалі менше.

З головних визначних пам'яток (а їх, як ви пам'ятаєте, тут не злічити) варто обов'язково відвідати Палац великого магістра, собор Святого Джона, лікарню, театр і, певна річ, прогулятись уздовж форту Святого Ельма. Але про все по черзі, тут головне не заплутатися, адже епітет «святий» є мало не в кожній назві. Хоча місцеві вас правильно спрямують, бо мальтійці – народ грамотний, і англійську мову, здається, знають усі.

Отже, Палац великого магістра, який у всі часи був і є «офісом» управлінців Мальти. Сьогодні там працюють президент і парламент, тому в деякі дні частина адміністративних будівель недоступна для туристів, але в цілому об'єкт максимально відкритий порівняно з тим-таки Кремлем чи Білим домом. Крім середземноморської розкоші та помпезності зовні і всередині, найцікавіше у підвалі, адже там міститься музей зброї з найбільшою у світі колекцією обладунків, мечів і шабель – благо, цього добра на островах завжди вистачало з головою. Якщо ви захоплюєтеся лицарською тематикою, то тут можете буквально зависнути на цілий день. Так якщо могутні хрестоносці не викликають вашого інтересу (за розмірами обладунків чітко видно, що в давнину люди були значно менші), то все одно, коли ви вже тут, надягайте навушники з аудіогідом і слухайте захопливі історії.
Наступний пункт – Собор святого Джона (Іоанна), який звели надзвичайно швидко, буквально за п'ять років, з 1573-го до 1578-го, а ось внутрішнє оздоблення тривало майже століття і належить переважно руці художника з трагічною долею Маттіа Преті – після того, як він завершив роботу, лицарі з невідомої причини посадили його у в'язницю.

Про цю історію досі мало що відомо. Саме місце – найважливіша святиня, адже в соборі поховано великих магістрів, а його капели розділено за національною ознакою: німецька, французька, англійська… – всього вісім. Підлога є суцільним надгробком з важливими написами та пам'ятними текстами. І похмуро, і велично.
Опинившись на свіжому повітрі, йдемо у бік театру Маноеля, одного з найдавніших у Європі. Середмістям узагалі приємно пересуватися пішки, адже все поруч. Вищеописані автобуси і таксі потрібні для поїздок великою Валлеттою – тамтешньою агломерацією. Театр варто відвідати хоча б тому, що в часи Другої світової війни його було повністю зруйновано, а вже через двадцять років завдяки ретельній і копіткій роботі він постав у тому вигляді, в якому був ще на початку 18 століття, коли представники рицарських орденів у ньому культурно відпочивали. До речі, на весь світ відомі неймовірні акустичні властивості театру, але цього вже словами не передати.
Шпиталь за свою історію чим тільки не був: тут лікували як дворян-воїнів, постраждалих у боях, так і місцеву бідноту і навіть захоплених рабів; тримали коней, а сьогодні ще й використовують як мультимедійний центр з вивчення історії Мальти. Загалом, від слова «шпиталь» залишилася сама тільки назва. Хоча якраз на його території є найдовша палата у світі – 161 метр.
Нарешті (хоча у випадку Валлетти це може бути тільки розминкою) ми дісталися форту Ельма. Він особливо величний з неба, адже має загострені фортифікаційні споруди. Утім, це не лякало турків, які не раз на нього нападали. Однак рицарям завжди вистачало терпіння знову і знову відбудовувати фортецю і зміцнювати її. Там же працює найцікавіший військовий музей, де є такі рідкісні експонати, як перші протигази, мундири різних армій 18-20 століть і знаменитий хрест короля Георга, подарований Мальті 1942 року.
Як ви уже зрозуміли, Валлетта – радше не місто, а одна суцільна екскурсія, адже завдяки невеликій площі та географічному розташуванню «в центрі світу» там кожен об'єкт є експонатом. Тому навіть волею-неволею, гуляючи її середземноморськими вуличками і насолоджуючись ласкавим сонцем, ви стикатиметеся з історією на кожному кроці.

Додаткова інформація:
- Увесь автомобільний рух на Мальті – лівосторонній, що може бути незвично.
- У п'яти кілометрах від столиці діє єдиний у країні міжнародний аеропорт «Лука».
- Місцева кухня нагадує південноіталійську з усім розмаїттям пасти, піци і морепродуктів, одначе коронна страва – кролик у червоному вині «Фенек». А найпопулярніший безалкогольний напій – «Кінні», тамтешній лимонад. Ще мальтійці обожнюють «пастіці» з листкового тіста, страву надто калорійну, тому, замовляючи, згадують приказку: «Момент на губах, усе життя на стегнах».
- Місто неймовірно кінематографічне, на його вулицях знімали такі хіти, як «Троя», «Гладіатор», «Опівнічний експрес» та інші.
- Початок вересня вважається найкращим часом для відвідування, адже саме тоді відбувається регата у Великій бухті, яка перетворюється на народне гуляння. Та й погода влітку-восени стоїть чудова.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Оставляйте свои комментарии

ПОДЕЛИСЬ

Стрелки

бесплатная раскрутка сайта Карта сайта