3

11

Гетто світу: польський квартал Нью-Йорка

Нью-Йорк справедливо вважається одним з найцікавіших міст планети. Причин цьому безліч, у тому числі і його унікальний етнічний склад з більш як двадцятьма великими громадами. Самі ньюйорківці жартують, що їм і не надто потрібно подорожувати – досить просто проїхатися національними анклавами та познайомитися ближче з новими культурами.
 
Сьогодні ми теж трохи побудемо жителями Великого яблука і проїдемося з ними на північ Брукліна, туди, де розкинувся Грінпойнт – затишний квартал, прозваний у народі «маленькою Польщею». Візуально він дуже відрізняється навіть від сусідніх, наприклад, хіпстерського Вільямсбурга, оскільки мало які міські вулиці так нагадують європейські, попри те, що і тут добре видно хмарочоси Нью-Йорка. Та все ж, дивлячись на вивіски, костели, червоно-білі прапори і відчуваючи знаменитий запах польської ковбаси, замислюєшся, що ти ніби не в Америці, а десь у Кракові.

Польська діаспора – Полонія, величезна, оскільки налічує близько 25 мільйонів осіб. Це навіть більше, ніж половина від населення самої Польщі. Упродовж останніх двох століть її уродженці вельми активно розселялися за межами своєї країни, тікаючи від погромів, імперських амбіцій інших народів, комунізму і низького рівня життя. Якщо бодай трохи заглибитись у соціологію, то стане зрозуміло, що кожна хвиля переселенців чітко асоціюється з конкретною причиною. Далеко від дому поляки намагалися селитися разом і не забувати своєї батьківщини, шануючи традиції, культуру і самобутність. Хоч з усіх слов'ян саме вони вважаються найкращими мігрантами, які впевнено заселили Нью-Йорк, Лондон, Торонто та інші великі міста по всьому світу, все одно скрізь і завжди створюють для себе власну Польщу, таку рідню і кохану.

Громада, яка живе на території Великого яблука, вражає своєю кількістю, бо налічує близько 220 тисяч поляків. Приблизно третина з них якраз і мешкає у Грінпойнті, який відчинив свої двері для європейських мігрантів у середині 19 століття. Спочатку ці землі освоювали всі приїжджі, але незабаром саме поляки своєю кількістю і звичкою облаштовувати все навколо по-хазяйському, десь по-доброму, а десь і криваво, у стилі «Банд Нью-Йорка», виселили звідси всіх сусідів, закріпивши квартал за собою. Міська влада спочатку чинила опір цьому, але побачивши, що, як тільки населення Грінпойнт стало більш однорідним, район зажив спокійним життям, махнула на наявність гетто рукою.
Слов'яни активно включилися в індустріалізацію Великого яблука і самовіддано працювали на тутешніх нафтопереробних підприємствах і склодувних заводах. Квартал вважався робітничою околицею Брукліна аж до 1950-х, поки більшу частину промзони не перенесли за місто. Саме в ті роки Грінпойнт і набув сьогоднішнього вигляду зі своїми крамничками, кав’ярнями, барами, конторами та офісами в колишніх робітничих будівлях. Завдяки «лофтовості» колись похмурий район перетворився на досить модне місце, де дуже багато молоді, оскільки житло та ціни на все тут значно нижчі, ніж у центрі, при цьому на метро їхати всього півгодини, що для такого мегаполісу недовго.

Крім магазинів зі знаменитою ковбасою, Грінпойнт примітний ще й своїм самобутнім духом – всюди тут можна почути польську мову, а на його головній вулиці Мангеттен-авеню працює безліч крамниць хендмейд і дизайнерських шоу-румів, які нагадують європейські. Є тут два чудових парки, декілька костелів, які славляться рідкісними вітражами і мозаїкою, а також чимало всіляких арт-просторів, галерей і громадських місць, більшість з яких облаштовано на території колишніх заводів і фабрик.
У Грінпойнт заведено приїздити погуляти й розслабитися, оскільки саме тут можна відносно дешево ознайомитися з цікавою кухнею, скуштувавши смачні страви та алкоголь. Пироги, галушки й зубрівка, мабуть, найпопулярніше замовлення в тутешніх корчмах і сімейних кафе. Галасливі та веселі поляки завжди раді гостям району, та й безпека тут на найвищому рівні, тому в барах можна засиджуватися допізна. Ще цікаво, що квартал – одна з відомих кіношних локацій Нью-Йорка. Адже що ближче до центру, то дорожче і проблематичніше працювати кінематографістам. Тож саме північ Брукліна ми найчастіше бачимо в американських стрічках, коли йдеться про вулиці та райони Великого яблука. Стародавні кам'яні будинки, споруди 19 століття і тутешні задвірки чудово підходять як для ретро-проектів на кшталт «Лікарні Нік», так і для сучасних історій.

Грінпойнт, безумовно, заслуговує на увагу, оскільки він добре ілюструє, що Нью-Йорк – це не тільки Мангеттен. Поспішайте на прогулянку сюди якомога швидше, адже з кожним роком, за словами самих поляків, він стає менш польським, бо чимало місцевих повертаються на батьківщину. Польща хоч і повільно, але впевнено стає сильною та успішною. І нехай частинка цього цікавого народу назавжди залишиться тут. Хочеться захопити цієї атмосфери якнайбільше, тому не варто зволікати.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Оставляйте свои комментарии

ПОДЕЛИСЬ

Стрелки

бесплатная раскрутка сайта Карта сайта