3

11

З вітерцем! На собаках по Швейцарії

Автор:
Перегони собачих упряжок – національна пристрасть швейцарців: неспроста один з найкращих центрів підготовки їздових собак в Європі розташований у лісовому селі Сен-Серж, що причаїлося за перевалами Юрських гір.
 
Шлях у володіння хаскі лежить через сонячний сосновий бір по мальовничому трекінговому маршруту від гори до долини Коль де ла Живрінь. Неквапно дряпаючись схилами, вузька стежина норовить сховатися під м’яким килимом ароматної хвої і запилених трав. Зимової пори тут проходять марафонські траси для бігових лиж, а влітку на старт висуваються велосипедисти і поціновувачі натхненних пейзажів.
Легко уявити себе лордом Байроном, озираючи східне узбережжя Женевського озера, Савойські Альпи і пік Монблан з висоти близько тисячі метрів над рівнем моря! Та не поспішайте вживатися в образ Манфреда: селище Сен-Серж прославляє романтику іншого штибу, пронизану морозним диханням «Північних оповідань» Джека Лондона. Серед безкраїх просторів Національного парку Юра відчайдушний біг нарт не зустрічає перешкод, а хвилі азарту підганяють прудких лайок.

Окрім собак власного розведення, в їздового центрі тренують тварин інших власників – іменитих спортсменів і скромних любителів. У четвероногих атлетів напружений графік: перше знайомство щеняти з нартами і пулкою зазвичай відбувається у п’ятимісячному віці, а через три-чотири місяці молодняк вже проходить в упряжі від 4 до 6 кілометрів сягнистою риссю. Літні канікули для лайок не передбачені: нарти змінюються двоколісними картингами, а пулка – самокатом на буксирі. Також собак навчають скіджорінгу – буксуванні лижників на тросі, а для різноманіття вводять силові вправи на перетягування возу і дисциплінуючі польові забіги в один темп із провідником. Майбутнім чемпіонам належить розвиватися гармонійно: швидкість без сили і витривалості небагато коштує, а сувора дисципліна дає змогу чеснотам тварини розкритися на повну міць.

По досягненню зрілості собаки починають освоювати довгі маршрути. Маса вантажу залежить від якості снігового покриття, складності рельєфу, заданої швидкості і кількості тварин в упряжці. На щільному снігу слід подолати 120 кілометрів за 12-14 годин з навантаженням близько 60-65 кілограмів на голову; при легкових пробігах швидкість зростає до 20 кілометрів на годину, а на змаганнях сани розганяються до 50-52 кілометрів на годину.
Виховання їздового пса потребує терпіння і такту, практично не перетинаючись із банальним дресируванням. Гордий нащадок Білого Клика не стане сідати і лягати по команді, кидаючи млосні погляди на улюбленого хазяїна. Навіть не претендуючи на роль вожака, лайка має вільно орієнтуватися в незнайомих ситуаціях і швидко приймати рішення без підказки каюра. Підкорити примхливе дитя суворої природи непросто: аборигенні породи Півночі, сформовані природним відбором, орієнтовані на самостійне виживання і не схильні із шкіри пнутися заради прикорму. Грубий примус у більшості випадків приречений на провал: покараний собака наглухо замикається і відмовляється від співпраці з тренером. Найкращими наставниками юних лайок стають не люди, а досвідчені старші собаки, що мають авторитет у зграї. Хоча їздові породи сильні командним духом, кожного бігуна годують індивідуально, інакше рангова боротьба за ласі шматки добряче розсварить собак.

Стартовий сезон у Швейцарії вимальовує заманливі можливості для дебютантів. Щозими країна приймає десятки престижних турнірів. На початку березня найсильніші команди Європи виборюють першість і перегонах і скіджорінгу в долині Ле Мосс, стрімко промахуючи дистанції від 8 до 16 кілометрів кільцевим треком від Арсата до Ля Лешерета в околицях знаменитого курорту Ле Дьяблере. Для набуття досвіду змагань із грудня до березеня у вихідні стартують перегони для хаскі у Беатенберзі – відмінна школа молодого бійця. Найбільш загартовані спортсмени б’ють рекорди витривалості і завзяття у перегонах перетятою місцевістю на плато Франш-Монтань, пробиваючи собі шлях серед білої тиші. Організацією турнірів відає Клуб гонщиків Європи – найстаріша асоціація їздового спорту, зареєстрована 1973 року.
Не кожна лайка витримає колосальні навантаження професійного спорту. Заради виграша у швидкості для участі у бігових змаганнях варто відбирати найбільш прудких хаскі і помісь північних порід з гончими, борзими і підрушничними собаками. У родоводі фаворитів спринтерських гонок присутня кров пойнтерів, курцхаарів і грейхаундів. Чистопородні самоїди і маламути стартують на внутрішньопородних і любительських забігах, розважають туристів на фолк-фестивалях і вносять елемент екзотики в індустрію après-ski на модних гірськолижних курортах.

Заради популяризації їздового спорту взимку в Сен-Жорж прокладають п’ятикілометрову трасу для катання на нартах в засніженому лісі, намагаючись захопити найбільш мальовничі ландшафти. Для гонщиків-початківців на базі розплідника Team Nature проводять курси з управління собачими упряжками і тренінгу їздових собак. Фрахтувати сани необхідно заздалегідь в туристичному центрі заповідника, розташованому в сусідньому містечку Сен-Жорж.
У вільний від забігу час можна усамітнитись з вудочкою на берегах щедрого озера Жу, виміряти кроками легендарну Долину Годинників чи здійснити вояж по сільських льохах і сироварнях. Швейцарський екстрим по-джентльменськи привітний і приємний на смак!     

Немає коментарів:

Дописати коментар

Оставляйте свои комментарии

ПОДЕЛИСЬ

Стрелки

бесплатная раскрутка сайта Карта сайта