3

11

Ніхонгамі: жмут як ознака статусу

Автор:
Ніхонгамі – це своєрідний спосіб укладання волосся в японській традиції. Цікаво, що в Країні вранішнього сонця зачіски контролювалися законом і слугували своєрідним дрес-кодом для дівчат різних прошарків і соціального статусу. 
 
 Тому кожному класові строго відповідає певний одяг і убрання волосся, і цих законів досі суворо дотримуються гейші та їхні учениці.
«Ніхонгамі» у перекладі з мови оригіналу означає «японське волосся». У найширшому розумінні це поняття має на увазі всі національні зачіски в Японії, як жіночі, так і чоловічі. Та найчастіше термін все-таки означає укладення жіночої половини, котрі зародилися в країні у період Адзуті-Момояма (1568-1603) і закінчили своє формування за доби Едо (1603-1868).

Японці свято оберігають свою культуру, тому з-поміж інших шанують і традиції, а деяким представникам нації вони досі прописані законом. Ніхонгамі носять майко (учениці гейш), гейші, виконавиці народних танців, а також актори театру кабукі.
Крім того, для своїх традиційних зачісок місцеві жителі навіть придумали фестиваль – щорічне «Свято гребеня» (Куші-мацурі). Наприкінці вересня в Кіото визнані майстри відтворюють колоритні вбрання волосся у суворому дотриманні історичних традицій.

Основа будь-якої японської зачіски – згорнутий вдвоє джгут (чоммаге»). Таким чином збирають волосся навіть самураї і борці сумо. Головна відмінність жіночої зачіски від чоловічої – у вітіюватому і химерному оформленні. При цьому в традиції існує безліч різноманітних варіацій цієї прикраси, котра розділяє ніхонгамі на види за прошарками носительки. І в цьому сенсі має значення кожна дрібниця.
Головна ознака статусу – розташування жмута. Він може бути споруджений високо на потилиці чи опущений вниз до шиї. Так от високий – це символ вишуканості по-японськи. Він приналежний дівчатам самурайського стану або ж іншим представницям високого положення у своїй сфері.
Маге – так в японській традиції називають форму жмута. За характером маге і поділяють всі зачіски.

Один із найбільш поширених – шимада-маге. Для його створення все волосся збирають разом, підгортають догори, а кінці загинають всередину – збоку ця композиція схожа на вісімку. У центральній частині її закріплюють шнуром, ниткою або відрізком тканини.
На основі цього жмута у пишному варіанті з білим вузьким шнуром, наприклад, створюється зачіска дівчат самурайського стану. Важливе те, що загалом зачіска виходить повітряною і перев’язується аксесуарами дуже вільно.
Елегантне укладення також носять сучасні гейші. У давнину подібну ніхонгамі обирали «дівчата з особняків». Таким поважним терміном японці позначали прислугу, що працювала у будинках самураїв, прирівнюючи їх тим самим до рівня, котрий в європейській традиції займають, приміром, офісні службовці.

Зачіска зі жмутом, котрий туго перев’язаний посередині так, що виходить вигин, називається цубуші-шимада, тобто «зруйнована піраміда». Кінці пасом, що стирчать згори і знизу, розширюються, утворюючи подобу банта. Цей варіант у японців вважається дуже милим, кокетливим і грайливим.
Розташовуватися така зачіска може як на маківці, так і внизу голови. Тут більш важливі прикраси, котрі кріплять у центральній частині жмута. Це можуть бути стрічка з шовку чи тканина в дрібний горошок, котру обв’язували сріблястим/золотистим шпагатом, формуючи об’єм зачіски. Варто зауважити, що така прикраса (називається вона канюко) полюбилася японкам настільки, що з часом цубуші-шимада стала найбільш поширеною серед молодих городянок.
Марумаге – так називається зачіска, жмут якої по центру жодним чином не фіксується, так що візуально нагадує петлю. Вона допускає різноманітні варіації щодо розташування волосся: високо чи низько, витягнутих чи пригладжених бокових пасом тощо. У японській традиції вважається типовою зачіскою заміжніх жінок.

У японському суспільстві існує чітка класова диференціація, котру всіляко підкреслюють, зокрема, і зовнішнім виглядом. Варто зауважити, що навіть серед дівчат легкої поведінки існує такий поділ. Наприклад, словом ойран позначають куртизанок найвищого класу, і традиційна для них зачіска дате-хього (вона також тате-хього, о:хього) нагадує формою крила метелика або заячі вушка. Для її створення хвіст закріплюють високо на маківці, пасма розділяють вертикально і витягують убік. Важливо відзначити, що такі зачіски в жодному випадку не дозволені звичайним жінкам.

Прикрашати зачіски різноманітними квітами і пишними повітряними шпильками належить тільки наймолодшим дівчатам і дівчинкам. Їх виготовляють із м’яких матеріалів – стрічок, красивих ниток, кетягів, шовкових тканин, кольорових шпильок тощо.
А от аксесуари для волосся дорослих жінок виготовляють із твердих коштовних матеріалів – срібла, слонової кістки, корала чи черепахового панцира. Прикраси з останнього вирізняються особливою дорожнечею і логічно, що слугують ознакою дам із вищого суспільства. Приміром, звичайна шпилька з нього коштує зараз близько 50 тисяч єн (приблизно 480 дол.). 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Оставляйте свои комментарии

ПОДЕЛИСЬ

Стрелки

бесплатная раскрутка сайта Карта сайта