3

11

Кано - найстаріше місто Нігерії

Вам обридла передбачуваність «ситого» життя, але ви не готові з головою пірнути в небезпечні пригоди в диких джунглях? Тоді вирушайте в Нігерію: цей цивілізований регіон Африки приголомшує, але не залякує. Крім того, тут розташований Ноллівуд – найбагатша «кузня» фільмів, якій поступається навіть Голлівуд. Сьогодні розкажемо вам про найстаріше місто Нігерії під назвою Кано. 
 
Найбільше місто у північній частині країни, найстаріша місцевість Нігерії – все це про місто Кано. Кажуть, перші камені, що стали підвалинами Кано, з’явилися на вузьких курних шляхах у дев’ятому столітті. Тоді ж на вулицях, що рясніли ринками і торговими ятками, заговорили мовою хауса. Жителі Кано й дотепер трепетно ставляться до стародавньої культури і розмовляють цією етнічною говіркою, що має арабські корені, хоча офіційною мовою лишається англійська.

Приїжджих українців у Кано чекає сюрприз – жителі нашої країни напевно оцінять жовто-блакитне забарвлення таксі, яким зазвичай пересуваються з одного кутка міста в інший. Утім, постійні відвідувачі Кано радять одразу домовлятися щодо ціни на проїзд, щоб не спіткала неприємна новина, коли вас доправлять на сусідню вулицю за космічною ціною. Більш фінансово доступні для туристів і місцевих – мотоциклісти і рикші.
Хоча більшість туристичних довідників повідомляють про те, що насамперед у Кано слід відвідати ринки, котрих тут сила-силенна, ми все ж розкажемо, чим варто зайнятися туристові, над яким не тяжіє споживацька психологія. Культурне дозвілля в Кано доволі різноманітне. Так, у центрі міста розташована Велика мечеть, куди щоп’ятниці на територію загальною площею близько 20 тисяч квадратних метрів стікаються понад 50 000 мусульман, які прославляють Аллаха у священному місці.
Велику мечеть збудували ще у XV столітті, а 1950 року напівзруйновану споруду відбудували. Реставраторам і архітекторам навіть вдалося зберегти колишню велич будівлі, зробивши її однією з найбільш впізнаваних у місті.

Недалеко від мечеті притулився музей під назвою Гідан Макама – раніше на його місці височів палац, але під руйнівним диханням часу той перетворився на руїни, котрі туристи спостерігали не одне десятиліття. І ось на місці напівзгнилих плит з’являється музей, що сховав під своїм дахом унікальну колекцію артефактів, властивих цивілізації Канава, а також старовинні історичні об’єкти, знайдені на просторах землі Хауса. На вході мандрівник розуміє, що потрапив у царство суперечностей: хоча на воротах красується напис «Ласкаво просимо у музей Гідан Макама», назву обрамляють схрещені мечі, що саме по собі – ворожий символ. Виявляється, походження цього знаку таке: лорд Лугард, котрий підтримував колоніальну політику Британської імперії, повів своїх солдатів брати Кано – і зазнав поразки. Тепер мечі, що служили символом армії Лугарда, виконують мирну функцію і лише прикрашають ворота міста. Пройшовши через одинадцять виставкових залів, турист виявить, що в кожних апартаментах Кано представлений по-своєму. Тут можна отримати уявлення про все – про стародавній одяг, музику, кухонне начиння, релігійні символи, пам’ятники, що нагадують про бойові операції.
Окремо варто розповісти про креслення старовинних міських воріт, створення яких датується одинадцятим століттям. Останніми у місті Кано пишаються – подейкують, що сам лорд Лугард був вражений могутністю давніх воріт, котрі не пропустили військо у місто. Тому екскурсовод у музеї Гідан Макама не забуде розказати про складну історію, яка заплела металеві споруди в оборонні реліквії.

Міський історичний музей Кано – ще одна пам’ятка, котру не можна обійти увагою. Тут зібрана колекція артефактів, що нагадують про кам’яний вік, а також про те, що все, створене людиною, відроджується з попелу й отримує нове життя, розповідаючи нащадкам про справи давно минулих днів.
Після відвідин музею можна вирушити за покупками. Місцева валюта – найра, 100 доларів еквівалентні приблизно 20 тисячам нігерійських грошей. Старовинний базар, шум і багатство якого віддавна приваблюють до барвистих наметів покупців, у Кано носить назву Курмі. Його засновник Мухаммад Румфа жив у XV столітті і промишляв не найбільш порядною справою – работоргівлею. Для своїх жадібних цілей нігерійський правитель і створив цілий ринок, де відбудував безліч магазинчиків, у котрих утримував рабів до тих пір, поки на них не знайдеться покупець. Сучасний світ розставив у Нігерії інші пріоритети, і тепер торговий комплекс Курмі сам по собі – своєрідний історичний пам’ятник. Про фізичну працю тут нагадують ручні вироби, машинний труд не вітається у межах цього ринку.

Прогулюючись по ринку і роздивившись, який вигляд має готовий виріб із тканини, багато хто напевно захоче поспостерігати за процесом. П’ятсот років існують так звані «барвисті впадини» – робочі місця простолюдинів Кано, тут кубовий барвник індиго змішаний із калієм і золою. Протягом місяця робітники тримають цю різнобарвну суміш і тільки після цього починають надавати тканинам кольори. До речі, фарбу індиго використовували під час виготовлення вбрання, призначеного для королів Нігерії. Крім того, індиго пацієнтам давали лікарі у разі браку інших медикаментів.

Європейські етнологи намагалися з’ясувати, чим обумовлена така увага до народного мистецтва, і от що вони дізналися. Продавці Курми зізнаються, що, займаючись продажами, настільки сильно прихиляються до товару, що не можуть відмовитись від нього, навіть якщо у моді – інші тканини і зовсім несхожі малюнки. Деякі торговці ділилися історіями з життя: мовляв, їм пропонували продавати західний товар і отримувати за нього значно більшу виручку, але вони відмовлялися від вигідних угод на користь національного виробництва, адже тільки так можна зберегти культурний спадок країни.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Оставляйте свои комментарии

ПОДЕЛИСЬ

Стрелки

бесплатная раскрутка сайта Карта сайта