Ілюзії Сикстинської капели

Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. 
 
За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
Сикстинська капела, за початковим проектом папи Юлія ІІ, являла собою не дуже вигадливу композицію: центральна фігура Ісуса в оточенні дванадцяти апостолів, поміщених у трикутники по краях стелі. Мікеланджело Буонаротті, якому доручили зобразити щось настільки «бідне» в його розумінні, був від завдання, м’яко кажучи, не в захваті, і сперечатися з упертим генієм було часом не під силу навіть понтифікам... Тож через одну вічність, проведену за тривалими вмовляннями, папа все-таки дав добро на розширення іконографії за розсудом самого Мікеланджело. Таким чином проект майбутньої капели поповнився старозавітними історіями, а місця апостолів зайняли пророки і пророчиці.
Матеріали за темою: Прийшов, побачив, збудував. Шедеври

Фото cruisеtips.ru
Втім, на цьому складнощі тільки починалися. На відміну від Юлія II, стихія виявилася менш поступливою дамою – навіть геніальним фрескам важко було встояти проти вогкості, що сірою плямою розповзалася по штукатурці. Помічникам Мікеланджело весь час доводилося усувати цю проблему. Без їх підмоги запальний художник напевно кинув би свою роботу після чергового конфлікту з папою. Стосунки між цими двома, що не кажи, і драматичні, і анекдотичні водночас. Затримки оплати, постійні скорочення термінів здачі проекту (вічна проблема, чи не так?) і нестримані характери папи та Буонаротті перетворили процес планування і створення Сикстинської капели на фарсову трагікомедію, з незмінним утиском амбіцій обох сторін.
Матеріали за темою: Віза не знадобиться: куди не пускають туристів

Фото 39rim.ru
Те, що майстер проводив у роботі на своїх «летючих» риштуваннях, лежачи із закинутою головою, і день, і ніч, – факт загальновідомий. Та мало хто знає, що через ревну фанатичність натури Мікеланджело також категорично забороняв будь-кому заходити до будівлі у свою відсутність. Тривожні сумніви з приводу непрошених візитерів постійно не давали йому спокою, і одного разу він навіть вирішив їх підстерегти. За законами жанру, найгірші підозри справдилися – в капелі був хтось сторонній. Майстер, розлючений тим, що його заборону на вхід проігноровано, заходився жбурляти дошками і всім, що мало хоч мінімальні здібності до польоту. Оскаженілого Буонаротті не спинило навіть те, що підкупити охоронця і помилуватися незакінченим замовленням вирішив сам понтифік, який поспіхом ретирувався з «місця злочину». Саме ці обміни дошками і люб’язностями згодом позначилися на остаточному варіанті капели. Мікеланджело заборонив покривати її стелю золотом, пояснивши це вигаданою складністю повторної установки риштувань. Втім, і без дорогоцінних металів у витонченості й розкішності Сикстинській капелі не відмовиш. А все завдяки так званій ілюзіоністській архітектурі – своєрідній сітці з ребер, щитів, зображень ангелів і оголених фігур. Часто зустрічаються також малюнки черепашок (символу Діви Марії) і жолудів з дубовим листям – знака папської родини делла Ровере.
Матеріали за темою: Кожен рано чи пізно приходить до Риму
На жаль, навіть всупереч старанням реставраторів та оберігачів, теперішній образ капели передає її велич лише частково. Під час реставрації 80-х років фрески хоч і набули більш свіжого вигляду, та через відмінності в техніках живопису була втрачена особлива риса зображень – погляди, що говорять. Так, багато фігур, які вийшли з-під пензля Мікеланджело, назавжди закрили очі для відвідувачів.
ТЕКСТОВА Деніель до і після реставраціі.jpg
Фото cdn.excursiоpedia.com
А от охочі подивитися на роботи Буонаротті заплющувати очі на них не збираються. Інтерес підігріває ще й той факт, що фотозйомка капели заборонена. Звісно, найбільш відчайдушні й безстрашні цінителі прекрасного примудряються-таки крадькома закарбувати розпис, але й на них зазвичай чекає розчарування. Ходять чутки, що хороші знімки в капелі не вдається зробити навіть маститим фотографам з потрібною технікою і достатнім освітленням. Одразу й не скажеш, скільки в цій містиці істини, а скільки практичності та кмітливості місцевих екскурсоводів, однак дуже схоже, що майстру Мікеланджело насправді вдалося створити дещо в буквальному сенсі «невідтворне» – ні на екранах, ні на плівці.
Головне фото img.ev.mu

Немає коментарів:

Дописати коментар

Оставляйте свои комментарии

ПОДЕЛИСЬ

Стрелки

бесплатная раскрутка сайта Карта сайта