3

11

Що подивитися в азіатській частині Стамбула?

Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса
 
 Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом. Щоб у вас склалася більш цільна і різноманітна картинка цього неймовірного міста, ми розповідаємо про унікальні шматочки азіатської його частини, не побачити які – злочин.
Незважаючи на поширену думку, нібито азіатський Стамбул – це суцільні житлові райони, а все найцікавіше і центральне- в Європі, ми вирішили перевірити на власному досвіді, чи так це насправді? Тимбільше, що способів потрапити з одного континенту на інший – відразу кілька: тут тобі і Мармарай (метро під морським дном), і мости (їх перекинуто три через протоку), і, звісно ж, кораблі, що перетинають Босфор за розкладом – для стамбульців це рядовий транспорт, а причалів у місті маса. Обравши будь-який із цих варіантів, ви буквально за 15-20 хвилин переміститеся з однієї частини світу в іншу, і тут уже велике питання: котра вам сподобається більше? Усе тому, що і європейська, і азіатська частини – це не «історичний центр» проти «спальника» - це дві сторони гігантського багатовікового мегаполіса, що гармонійно розвивалися, а значить, цікаво проводити час можна і там, і там.
Ускюдар
Найбільш знаменитий і помпезний півмільйонний район азіатської частини розташований буквально в 7 хвилинах плавання міським кораблем від європейського Бешикташа. У стародавні часи Ускюдаром правили греки, вони називали його не інакше, як Золоте місто, оскільки тут закінчувався один із маршрутів Шовкового шляху, а значить, серед жителів було багато дуже заможних купців. Сама назва походить від слова «ескударі», що з перської перекладається як «посильний». Це тому, що саме від Ускюдара вирушали паломники в Мекку, зазвичай сюди особисто прибував султан, щоб провести їхі передати розкішні дарунки. Сьогодні тут все ще торгують і шанують релігію (чого тільки варті місцеві ринки і мечеті), але світськості району теж не позичати. Модні бари, хіпстерські кав’ярні, затишні ресторанчики біля води – жити в цій частині Стамбула вважається дуже почесним у містян. Туристи ж окрім інфраструктурних зручностей можуть насолодитися шикарними особняками і палацами пашів (Палац Ахмеда Паші, Палац Бейлербейи), стародавніми монастирями, вишуканою архітектурою житлових кварталів. Увесь район – одна суцільна пам’ятка, котру не можна не відвідати.

Фото fotokto.ru
Дівича вежа

Ця легендарна архітектурна споруда за свою історію встигла побувати маяком, в’язницею, ізолятором під час епідемій і митницею, а значить, і обрости десятками міфів. Розташована Киз Кулесі (так назва пишеться турецькою) на невеличкому острівці Босфорської протоки і формально належить до Азії, тим більше, що з місцевих причалів доплисти до вежі набагато дешевше і швидше. Комплекс розчинив свої для туристів 1999 року після того, як у ньому було зроблено капітальний ремонт. Сьогодні там працює не тільки вежа як оглядовий майданчик з краєвидами обох частин міста, але й сувенірний магазин і ресторанчик, бронювати столик в якому слід мало не за місяць. Відвідавши острівець, складно повірити, що ще 25 років тому вся ця територія була геть запущена, після того, як у двадцятому столітті і як в’язницю, і як маяк вежу припинили використовувати. Тільки завдяки молоді й активістам її вдалося перетворити з напівзруйнованої фортеці і звалища на важливе культурне місце.

Фото gid.travel
Хайдарпаша
Залізничний вокзал, який обслуговує не тільки азіатські передмістя Стамбула, але й чимало міст Анатолії, аж до кордону з Іраном і Вірменією – видатна пам’ятка архітектури початку двадцятого століття. Він був збудований 1909 року німецькими архітекторами, котрі задля реалізації проекту придумали сміливий як на ті часи план – намили штучний півострів. Поруч із самим вокзалом, звідки вирушали поїзди у Багдад і Тегеран, розташовані німецький квартал і кілька військових шпиталів, тому околиці буквально просякнуті історією першої половини двадцятого століття. Туристи обожнюють фотографувати Хайдарпашу під час заходу сонця, а самі стамбульці ревно захищають комплекс від посягань забудовників, котрі кілька років тому запропонували перетворити його на розкішний готель, оскільки як залізнична точка він вже не відіграє такої значної ролі. Будемо сподіватися, що активістам пощастить і надалі його відстоювати, оскільки тут просто приємно сидіти, потягуючи чай, і милуватися хоч і рідкісними, але прямуючими від моря потягами в далекі краї.

Фото gid.travel
Кадикьой
Якщо Ускюдар – це аристократична й фешенебельна азіатська частина Стамбула, то Кадикьой – найбільш стародавній район міста, набагато більш «народний» і простий. Вузькі вулички, нескінченні ринки і торгові ряди, спонтанні антикварні розпродажі та експозиції художників роблять його трохи схожим на далеку «справжню Азію» – трішечки метушливим і колоритним. На відміну від Ускюдара тут практично не знайти розкішних архітектурних об’єктів, тут задушевніша атмосфера, тому почуваєшся не туристом, а якщо не місцевим, то принаймні бувалим стамбульцем,штовхаючись на тротуарах чи торгуючись на рибному ринку. Кадикьой славиться своїми вулицями, назви яких дуже чітко передають їхню сутність – вулиця Моди, вулиця ремісників, Антикварна вулиця – всі вони, немов музеї просто неба. І, звичайно, говорячи про цей район, не можна не згадати його прекрасну набережну, напевно, найкращу в місті, де можна спокійно посидіти дуже недалеко від моря, оскільки місця вистачає для всього – і для променаду з посиденьками, і для причалів, і ринків.

Фото tournavigator.net
Парк Фенербахче
Хоч сам район Фенер і розташований в європейській частині міста, саме в Азії міститься чи не найзеленіший і найпросторіший парк Стамбула – Фенербахче. Його назва пішла від маяка неподалік, і, згідно з легендою, місцеві вирішили об’єднати маяк із зеленню, засипавши воду піском і камінням. Сьогодні Фенербахче – максимально облаштований оазис свіжості в 17-мільйонному місті, де можна не лише відпочити від метушні, але й поїсти смачного морозива із кафе Turing, сидячи практично поруч із морем: трохи збоку розташований найбільший причал міста. Що ще тішить – це нескінченні бігові доріжки, спортивні майданчики і, звісно, коти – куди без них у Стамбулі? Містяни кажуть: для того, щоб насолодитися Фенербахче, можна і спеціально добратися з Європи в Азію. Найкращий час для відвідування – весна і дні, коли футбольний клуб «Фенербахче» не проводить на тутешньому стадіоні свої матчі, якщо ви не любите футбол, тому що в день ігор вуха закладає від того, що коїться на арені.

Фото cappadociavisit.com
Фонтан Султана Ахмеда Третього
Стамбул – це завжди Європа , що перетікає в Азію, чи Захід, що впливає на Схід, і навпаки. Особливо це підкреслюється в архітектурі. Наприклад, дивлячись на найзнаменитіший фонтан міста, збудований в 1728-1729 роки за наказом Ахмеда III, котрий увійшов в історію як султан-реформатор. Цю пам’ятку було зведено у стилі османського бароко, щоб продемонструвати суміш архітектурних традицій. У наші дні поруч із фонтаном, котрий турки вважають одним із символів країни, розташовані жваві і сучасні проспекти Пашалімани і Хакімієті Мілліє. Тому вивчити його – це як переміститися в часі, тим більше, що й оздоблення, і сама система подачі води, і надписи- всі складові викликають інтерес.

Фото img-cdn.advisor.travel
Мечеть Шемсі Паша
Одна з найдавніших мечетей міста – це цілий комплекс, на території якого міститься ще й мавзолей самого Ахмеда-паші. Автор споруди – особливо шанований в Туреччині архітектор і інженер Мімар Сінан, для якого вона стала однією з останніх робіт. У порівнянні з мечетями європейської частини міста Шемсі Паша істотно затишніша і компактніша, тому для того, щоб обійти весь комплекс, не знадобиться багато часу. Вона розташована прямо біля води, поруч із пристанню Ускюдара, і приваблює як віруючих, так і туристів своїм аскетизмом, так несхожим на традиційний східний розмах. Згідно з легендою, жоден птах ніколи не сяде на купол чи мінарет Шемсі на знак поваги до її архітектора, тому друга назва об’єкта – Кушконмаз, що буквально перекладається «птах не сяде».

Фото koguide.com
Головне фото static.tonkosti.ru

Немає коментарів:

Дописати коментар

Оставляйте свои комментарии

ПОДЕЛИСЬ

Стрелки

бесплатная раскрутка сайта Карта сайта